Берегиня
роду

                          Добрий ранок!
   Чути жайворонка в лузі:
   "Добрий ранок, всім вам, друзі!"
   Iз гнізда свого лелека
   Відгукнувся недалеко:
   "Добрий ранок! Добрий ранок!
   Зустрічаємо світанок!"
   I шпаки завжди веселі
   Визирають із оселі:
   "Добрий ранок! Чи здорові?"
   Дякую на добрім слові!
   Ластів'ята на балконі
   Дружно плещуть у долоні.
   Привітались недаремно!
   Добрий ранок! Як приємно!
                                
                        Пташина пісенька
   Пташенятам є робота –
   Цілий день читають ноти:
   Тірлі – до! Тірлі – до! –
   Всім на щастя і добро!
   Тірлі – ре! Тірлі – ре! –
   Лине пісенька з дерев.
   Тірлі – мі! Тірлі – мі! –
   Її вивчили самі.
   Тірлі – фа! Тірлі – фа! –
   Дирегує їм дрофа.
   Соль – тюї! Соль – тюї! –
   Аплодують солов'ї.
   Тірлі – ля! Тірлі – ля! –
   Вальс танцює ластів'я.
   Тірлі – сі! Тірлі – сі! –
   Заспівали хором всі!
                                
              Бігла, бігла кізонька
   Бігла, бігла кізонька
              на лужок, на лужок,
   Дударила кізонька
              у ріжок, у ріжок.
   Випила водиченьки
              із струмка, із струмка,
   Танцювала кізонька
              гопачка, гопачка.
   Назбирала кізонька
              квіточок, квіточок,
   Виплітала кізонька
              віночок, віночок.
   "Ме – е!" – гукала кізонька
              козенят, козенят.
   Стежкою веселою
              бігли в ряд, бігли в ряд:
   «Зелен-цвітом стелиться
              нам весна, нам весна,
   Ой, вродила травонька
              та й рясна, та й рясна!»
                                
                                
                    Носоріг

   Якось зранку носоріг
   Не знайшов ніде свій ріг.
   Всі були намарні спроби:
   На хвості нема, на лобі!
   Під канапою дивився:
   Де ж ти, ріг мій, загубився?
   Зажурився, ледь не плаче.
   Жук з гори жужжить: "Юначе!
   В носорогів давній звичай –
   Ріг шукайте на обличчі!"
   Став щасливий носоріг:
   Бач, знайшов на носі ріг!
                                
                             Iменини
   У маленького верблюда
   Вранці свято велелюдне.
   Збіглись друзі на гостину,
   Бо у нього іменини!
   Подаруночків багато –
   Замала для них кімната.
   Із колючки дикобраз
   Зняв солодкий ананас.
   Тупу-тупу, – носоріг
   М'яч для нього приберіг.
   Мавпеня – бананів гілку,
   Какаду – нову сопілку.
   Всі по черзі на ній грали –
   Гарну пісеньку співали.
   Як же дружно веселились!
   Що аж лапки потомились!
   Їм верблюд – смачний пиріг!
   Стане радості на всіх!
                                
                       Неслухняне мавпеня
   У Африці далекій,
   Де палить вічна спека,
   Руденьке мавпенятко
   Втекло від мами й татка.
   Послали телеграму
   Вони гіпопотаму:
   "У цю спекотну днину
   Знайдіть нашу дитину!"
   I ось гіпопотами
   Читають телеграму,
   Ладнають у політ
   Новенький вертоліт.
   П'ять днів були в дорозі...
   Дитя знайти не в змозі,
   Вже плачуть мама з татком:
   "Де наше мавпенятко!"
   Почули веремію
   Жирафи довгошиї.
   I бачать: мавпенятко
   З папугами гра в латки,
   На пальмі вранці-рано
   Жує смачні банани!
                                
                            Помічники
   У Кози-Дерези
   Збіжжя всякого – вози.
   I Коза-Дереза
   Варить кашу з гарбуза.
   З борошенця, із пшенички
   Випікає палянички.
   В кукурудзяну лемішку
   Додала гороху трішки.
   А компот з духмяних слив –
   Найсмачніше диво з див!
   На столі кавун і диня.
   Ну й коза, ну й господиня!
   Скільки діла поробила:
   Напекла і наварила!
   Вдячні мамі козенята
   Стали дружно помагати:
   Мити посуд, підмітати –
   Бо навчилися малята
   Працю мами шанувати.
                                
                            Крокодил
   У великій річці Ніл
   Поселився крокодил.
   Злий, лихий він, любий друже,
   Тому з ним ніхто не дружить!
   Він зробив собі рогатку,
   Щоб стрілять по мавпенятках.
   Вийшла кішка на доріжку –
   Їй підставив хвіст під ніжку.
   Смикав зайчика за вухо,
   Обізвав лінивця "сплюхом"...…
   Розболілись в нього зуби –
   Бо нікого він не любить!
   Крокодил реве та плаче –
   Може, хтось йому пробачить?
   У біді лишать не гоже!
   Хто врятує, допоможе?
   Відвертаються звірята:
   Щоб такому помагати!
   Куличок, маленька птаха:
   – Рот розкрий, – кричить, – зівако!
   Лікувати буду зуби!
   Не страшний ти, друже любий!
   Крокодил роззявив пащу,
   Полетіли з неї в хащу
   Різні речі і деталі:
   Руль, сидіння і педалі,
   Олівці, м'яч, рахівниця…
   Навіть страшно подивиться!
   – Закривай щільніше рота,
   Моя скінчена робота!
   Пам'ятай собі, невдахо,
   Мудре слово це від птаха:
   – Якщо будиш мирно жити,
   Лісових звірят любити,
   Будуть в річці, лісі, лузі,
   В тебе вірні й щирі друзі!
                                
                             Боягуз
   Розкричався косолапий:
   «В мене найсильніші лапи,
   Всі мене у лісі знають
   I від реву утікають!»
   Шкутильгаючи, повз нього
   Бігла мишка до порога.
   Мишко мишки налякався
   I мерщій в барліг сховався!
                                
                             Рибалка
   Котик Мурчик по в'юнів
   Плив ставочком на човні.
   – Нумо, більшенькі й великі! –
   На гачок в'юнів він кликав.
   Котик Мурчик із в казані
   Варив юшку на вогні.
   Та в'юни меткі були,
   Навіть з казана втекли.
                                
                          Лісова пожежа
   Розкажу все по порядку:
   Дятел встав, зробив зарядку,
   Ліжко склав, почистив зуби –
   Він порядок дуже любить!
   На сніданок – чай, хліб з маслом.
   На роботу треба вчасно!
   Поштарем вже років з двісті,
   Носить він газети й вісті.
   Отак вранці, без турботи
   Він збирався на роботу...…
   Зирк на ґанок: що за днина?
   Паленіє горобина!
   Всі дуби, берези, липи
   У вогні, як смолоскипи!
   Телеграму стука дятел
   Терміново і завзято,
   Виклика швидку й пожежну.
   Треба діять обережно!
   В лісі гвалт і біганина,
   Рятувати горобину
   Всі біжать...… Назустріч лиска,
   А в руках – намиста низка...…
   Горобина у порядку!
   Ось відгадка у загадки!
   I сміються з дятла досі:
   Листопад прийшов! Це ж осінь!
                                
                        Їжачок-лісовичок
   Їжачок-лісовичок
   Вислав ліжко з гілочок,
   Росою умився,
   Листячком укрився.
   Скрутився калачиком,
   Щоб його не бачили.
   Йому сняться теплі сни –
   Буде спати до весни.
                                
                        Дбайлива білочка
   У дуплі у білочки
   Є запас в тарілочці:
   Ягоди, горішки,
   Грибочки та шишки.
   Ковдра є тепленька!
   Коли спить руденька
   Їй тепленько в спину
   У морозну днину.
   
                                
                               ***
   Iз поля, з лісу віхола
   На ковзанах приїхала.
   Вертілася, кружлялася,
   У вікна задивлялася:
   – Мерщій виходьте з хати,
   Беріть свої санчата.
   Давайте в сніжки гратися,
   Iз гірочки спускатися!
                                
                           Годівничка
   Є в садочку годівничка.
   Там обідає синичка.
   Звуть її красиво – Цінька,
   Вона пісеньку цвірінька.
   Виніс їй Андрійко сала.
   Цвірінчить синичка: "Мало!
   Жменьку зернят і пшонця.
   Ой, смачна пожива ця!"
                                
                               ***
   Віхолі кричав зайчисько:
   "Не підходь до мене близько!
   Швидко-швидко я стрибаю –
   Утечу від тебе гаєм."
   Засміялася завія:
   "Я ганятися умію!
   Ти мене, стару, послухай:
   Надеру тобі я вуха!"
   Скік і зайчик за хвилину
   Заховався під ялину.
   А завія все шукає:
   Був зайчисько – і немає!
   Слив
   Притомилася, упала,
   В кучугурах заблукала,
   I зітхає край дороги –
                                
               Бо швидкі у зайця ноги.ова зграйка
   Це мороз малює синім
   Гілочкам колючий іній.
   На вербі рожеві сливи –
   Справжнє диво уродило!
   Подивіться, гей, малята!
   То ж маленькі снігурята!
   Їм насиплемо пшонця –
   Хай ласує зграйка ця!
                                
                            Веснянка
   Кап-кап-кап – бурулька плаче.
   Скік-поскік – зайчатко скаче.
   В нього нова кожушина –
   Сірі лапки, сіра спина.
   Iз гори біжить струмочок –
   Наздогнати річку хоче.
   Цінь-ці-фа – синичка зранку
   Нам наспівує веснянку.
                                
                               ***
   Навесні розцвів рясненько
   Наш садочок молоденький.
   Яблунята, груші, вишні
   Підросли за літо вище.
   Прокидалися раненько
   Павлусь з Грициком маленьким.
   Грушки, вишні поливали –
   Дідусю допомагали.
   I дідусь зірвав Павлуші
   Дві рум'яні стиглі груші.
   Павлусь з'їв одну. А іншу –
   Пригостив малого Гришу.
   На майбутній рік малята
   Садок будуть доглядати.
   Хай розквітне цвітом-рястом –
   Яблунята вродять рясно.
                                
                       Плутанина (загадка)
   Летить білка: "Жу-жу-жу!
   Що вам, друзі, розкажу:
   За лісочком, недалечко,
   Рясно квітне поле гречки!.."
   Білчин рій злітав за ліс,
   Медку два відра приніс.
   Тільки то були не білки,
   А трудящі, мудрі... …(бджілки)
   
   З гілки – стриб, на іншу гілку,
   Рудохвоста скаче бджілка.
   На сосні збирає шишки,
   Смачні кедрові горішки.
   У дупло в казковий вечір
   Стука, грюка холоднеча.
   Там лузає шишку бджілка... …
   Хто впізна руденьку... (білку)
                                
                             Загадка
   Цінь-ці-фа – в зимову днину
   Клює пташка горобину.
   Горобців весела зграя
   Її щебетом вітає.
   Жовтогруда, невеличка,
   Звуть цю подружку... …(Синичка)
                                
                                
                             Загадка
   Йду з садочка. На воротях
   Хтось мене чека в чоботях.
   Щирі ми і вірні друзі!
   Я йому гукну лиш: "Кузя!"
   Невідкладні кине речі
   I мені стриба на плечі.
   Коли їсти він захоче,
   Коло ніг тоді муркоче.
   Здогадались, любі друзі,
   Хто він є, цей друг мій Кузя? (Котик)
                                
                             Загадка
   У віконце подивіться:
   Хто вона, ця чарівниця?
   Скатертина біла-біла
   Все подвір'я застелила.
   Малювати так уміє
   Снігова лише... …(Завія)
   

ВІКТОРІЯ ЗАБАВА